Кора мурашиного дерева

Природний рослинний антибіотик і імунокоректор широкого спектра дії. Має протигрибкову та протипаразитарну дію.Мурашине дерево — вічнозелена рослина, що росте в тропічних лісах Південної Америки, яка ще має назву «лапахо» (Tabebuia impetiginosa). Мурашине дерево отримало цю назву в місцевих індіанців за те, що всі порожнини в серцівині його гілок заселені мурашками. Цілющі властивості кори цієї рослини відомі впродовж тисячоліть. Ще давні інки використовували її з лікувальною метою. Мурашине дерево — природний рослинний антибіотик і імунокоректор широкого спектра дії. Хімічні складники й активні інгредієнти Pau D'Arco добре вивчені. Ще в 60-х роках було проведено безліч досліджень його властивостей. Антибактеріальна дія кори мурашиного дерева зумовлена лапахолом — з'єднанням, що виділяється із внутрішнього шару кори. Вперше його отримали 1882 року. Лапахол проявляє виражену імуномоделювальну, протизапальну дію, запобігає росту й розмноженню грампозитивних і грам'якшувальних мікроорганізмів. Противірусна активність кори мурашиного дерева зумовлена його здатністю пригнічувати ферментативні процеси, без яких не може відбуватися розмноження вірусів. Протигрибкові властивості мурашиного дерева пов'язані з наявністю в ньому ксилодина, який у сукупності з лапахолом пригнічує ріст грибків у різних органах і тканинах. Протипаразитарна дія кори мурашиного дерева виражається в здатності інгібувати розмноження й розвиток внутрішньоклітинних паразитів. Імунокорегувальні властивості дають змогу використовувати цю унікальну рослину під час алергічних та аутоімунних процесів в організмі, не побоюючись їх загострення. Воно підвищує неспецифічну резистентність організму, посилюючи механізми клітинного та гуморального імунітету. Має сприятливу дію у разі: респіраторних захворювань дихальних шляхів (ГРВІ, грип, трахеїти, бронхіт); бронхіальної астми; отитах, синуситах; грибкових захворювань; гастритів, холециститів, виразок шлунка та дванадцятипалої кишки; захворювань сечостатевої системи (цистит, уретрите, простати, пієлонефриту); гінекологічних захворювань; залізодефіцитної анемії (як джерело органічного заліза); артритах і артрозах; шкірних хвороб (угрів, екземе, фурункульозі, псоріазі, дерматиту, вітиліго); серцево-судинної недостатності; запальних процесів різної локалізації; цукрового діабету.